Жовтень сонечком ясним,
Рум’янцем налився.
Де ступив, там слід за ним
Золотий лишився.
По сліду піду собі,
Лишу голі плити.
-Жовтень, і не жаль тобі
Золотом смітити?
Світлина зоблена мною. У місті вчора. :)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528715
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 08.10.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)