осінні вечори свинцеві підсліпуваті
з іржавими плямами дерев
обличчям розливається
примарне тепло
і ліхтарі здаються пожежею
доми налиті
синюватою темрявою вона
скрапує з вікон і дроти
здаються зміями що повзуть
у повітрі від верхів'я одного стовпа
до іншого прямуючи до своєї
незвіданої мети звиваючись небо
гарячково чорніє ми мертві насправді
ми мертві і мені
нема чого тобі сказати
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528713
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.10.2014
автор: Saturnus