Сходами осені, гостя непрошена,
Йде потихеньку зима.
Ми перед нею, морозом стривожені,
Встигнемо бігти? Хто зна.
Душі у бурях уже загартовані.
Йдемо удвох навмання.
Літні дерева, зимою схвильовані,
Поспіхом скинуть вбрання.
Мовби готуються, льодом закутими,
Спати аж ген до весни.
Ти ж мене спробуй руками закутати,
Холод в серця не впусти.
Спробуй мене не боятись не бачити,
Повністю вірити в нас.
Навіть цей жовтень на наші побачення
Бабине літо припас.
Навіть ці хмари, теплом позолочені,
Нас не накриють дощем.
Сходами осені, росами змочені,
Сонце у собі несем.
08.10.2014 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528595
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 08.10.2014
автор: Альбіна Кузів