Не кличу, не прошу

Не  кличу,  не  прошу  –
не  приходи!
Забудь  стежки,  дороги,
мої  пісні,  тривоги,
ім’я  моє
забудь.

Нехай  я  плачу,  най  ридаю,
а  ти  не  йди  –
усмішку-сонце,  мед-цілунки
мені  ти
не  неси.

Як  старий  явір  в  дні  зимові,
я  не  чекаю
ні  літа,  ні  весни.  –
Не  приходи!
Хіба  що…
в  мої  сни.


Створено  у  травні  1985  року,  м.  Івано-Франківськ

Оубліковано:  "Калинове  вино".  Львів:  "Плай",  2005.  96  с.  –  С.  56

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528464
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.10.2014
автор: Т. Василько