І що було, вже не торкне…

Десь  стукне  вітер  за  дверима,
А    я  все  думаю:  це  -  ти.
І  все  вдивлятимусь  очима.
Ніяк  не  вірю  темноті.
Зашарудить  у  листі  тихо,
То  кине  жмуток  у  вікно,
А  то  здійметься,  наче  вихор.
Надіюсь  -  ти,  я  всеодно.
Коли  осіння  дрібна  мряка
По  склу  цівками  потече,
Ти  заспокоїшся,  вітряка,  
І  не  обдуриш  вже  мене.
Нащо  тобі    зі  мною  ігри?
Чи,  може,  жаль  тобі  мене?
Давно  вже  дні  щасливі  збігли...
І  що  було,    вже  не  торкне...


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528423
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.10.2014
автор: Н-А-Д-І-Я