Він мені винен три ковдри і літо!
П'ять кишенькових підкованих бліх.
І, неодмінно, з Юпітера квіти.
Жменьку спокус, філіжаночку втіх.
Віру в людей, неліниву молитву,
Душу-кватирку і свіжу й німу.
З недосконалістю власною битву,
Сповідь відважну я винна Йому.
Хто кому скільки - на шальках не видко.
Та не сопіла б на дуді митцем,
Колір душі не міняла б так швидко
Якби ліпилась нудненьким Творцем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528255
Рубрика: Присвячення
дата надходження 06.10.2014
автор: Бариловська