Я хочу знати
якого кольору в тебе білизна,
Які книжки ти читаєш,
Яких філософів цитуєш,
І чи цитуєш взагалі.
Але, на щастя,
з тобою ніколи не пізно
рятуватись з болота,
чи навіть з петлі!
Усі казки світу,
всі міфи і байки про тебе.
Я мрію потиснути крила янголам,
Які тебе так пильно стережуть.
Я відчуваю тебе,
як земля відчуває небо,
Як термометр передчуває ртуть!
Як бачу, як земля обіймає небо,
Як сонце ловить сни
в рибальські сіті світла.
Я прагну бути завжди біля тебе
І хочу, щоб ти вічно квітла!
Бо ти насправді-розкішна,
Бо ти насправді моя.
І ти по суті-це тиша,
І ти,звичайно,це я.
А я без сумніву –ти.
Ми з тобою протилежні
несумісні,
але пов*язані мости.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528167
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 06.10.2014
автор: Той,що воює з вітряками