Відпускаю

Ґвалтував  звіриний  крик
Твої  гланди,
Між  фалангами  застигла
Омана.
Ми  не  рушимо  разом  
В  Нідерланди,
Не  просякне  наш  едем
Маріхуана.
Вітер  пальцями  торкав
Вольти  ліній
І  нанизував  на  них  
грони  пташок.
Не  заго́йдають  наш  сон
Хвилі  сині,
Не  розчулить  гуркіт  слів
до  мурашок.
Замість  душ  -  старі  радянські  
Протези,
Замість  блюзу  -  лиш  дзвінкий
Гомін  чарок.
Не  зведемо  курінь  в  вітті
Берези,
І  не  купимо  кудлатих
Вівчарок.
В  унісон  не  подолаєм  
Бар'єри,
Не  злякаємось  разом
Перших  зморшок.
Не  поб'ємося  за  барви  
Шпалерів,
Не  поїдем  рвати  вишні  
У  Моршин.
Не  поцупимо  великої
Клітки
Із  папугою,  що  скиглить
Жаргоном.
Не  ділитимуть  стакан
Зубні  щітки,
Позабудуть  танго  цифр
Телефони.
Не  згадаємо  річниці
Побачень,
Й  кількість  ложок  цукру  
В  кухликах  чаю.
Підживити  хтось  забув
Корінь  вдачі.
Не  побачимось  більш.

Від-пус-ка-ю!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528166
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.10.2014
автор: Марат Єсенський