…

ти  складала  усіх  чоловіків  на  старій  полиці
і  лила  за  ними  озера  сліз
а  потім  в  наступну  на  карті  столицю
тікала.  в  постійному  русі  валіз
*
перший  любив  тебе  так,  як  ніякий  Бог
не  любить  своє  особисте  творіння
перший  любив  тебе.  любить  і  зараз  (за  двох)
ти  для  нього  померла  -  чекає  твого  воскресіння

[ти  живеш  у  ньому,  наповнюєш  сни
що  ж  
спаси  його,  Боже,  і  сохрани]
*
другий  боявся  твоєї  ніжності
[ти  ще  писала  про  нього  книжку
вивчила  всіх  хто  у  нього  в  ліжку]

та  раптом:

"вибач,  між  нами  розбіжності
як  гранд  каньйон.  краще  будь  одна
ти  настільки  глибока  -  не  бачу  дна"
*
а  третій  любив  казати  що  без  душі
та  з  тобою  не  так  -  з  тобою  вже  сивий
тому  він  пішов  у  обійми  чужі  
й  подивися  який  він  тепер  красивий

ти  народжуєш  горе.  ти  носиш  біду
з  часом  всі  вони  йдуть.  й  я  піду

***

я  любив  безліч  дів.  трохи  навіть  й  тебе
та  просякнутий  горем  від  твоїх  стебел
в  тобі  надто  багато  болю.  без  меж

розкажи,  чорт  візьми,  як  ти  з  цим  живеш?

Помаранчева  дівчинка

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528055
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.10.2014
автор: Помаранчева дівчинка