І мій телефон, який сконав учора,
Знав про мене більше, ніж будь-хто на світі.
Знав і те, від чого можна очманіти,
Що він, зрештою, і зробив від горя.
Він читав усі мої знімілі вірші,
Друкував до біса божевільні рими,
Навіть розумів, що сховано між ними
Й що без них мені, вже очевидно, гірше.
В нього є на мене купа компромату:
Всі мої контакти й сірі переписки,
Фотографії очей та мертві списки,
Всі душевні перемоги й голі втрати…
Та у нього вже нема акумулятора. : )
04.10.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528017
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.10.2014
автор: Микита Баян