Чорний крук повис над Україною,
Наша ненька сльозоточить, кровоточить,
Кат знущається над нашою родиною,
Розламати нашу єдність дуже хоче.
Краде землі, чемно бреше, убиває,
І здається, що нема цьому кінця,
І над сходом чорним полум'ям літає
Найворожіша сусідня птиця ця.
І ніхто не може їй відтяти крила,
І ніхто не може відрубати клюв,
Боже, сили дай, щоб ми її убили,
І щоб крук ворожий навіки заснув!
20. 08. 2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527973
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.10.2014
автор: Віктор Остроух