Мечем кромсали, списом протинали,
Вогнем палили - знищить не змогли,
Моя Вкраїна завше воскресала,
Вставала з крові, попелу і мли.
Вона не вмерла, була, є і буде.
В її судинах роду честь пливе.
Ввірветься вітер волі в чисті груди,
Розбите тіло стане як нове.
Моя країна вийде із болота,
Обтрусить з ніг налиплу чорноту.
Бо час прийшов того тягнути лота,
Що дасть їй гідну слави висоту.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527935
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.10.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)