Сюрреалістичне йде кіно:
Зачинена стоїть труна,
І спалена земля, розбите скло.
Розбиті, спалені життя.
Іде війна.
І сірі обличчя, очі червоні,
Довкола хрести, імена,
Для когось рідні, знайомі,
Чиїсь брати, мужі, чиєсь дитя.
Завелика ціна.
То плата за вищу любов.
До родини, країни, людей,
За ненависть до оков
Горять неспалимі серця.
Боротьби апогей.
Страшний, заплутаний сюжет,
Не перемкнути вже канал,
На свій кривавий бенкет
Антагоніст запрошує борця…
Коли ж фінал?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527922
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.10.2014
автор: LizaZ