...Присвячується Матерям Небесної Сотні...
У матері син
Один.
Був.
У метері сина нема
Одна.
До ніг Батьківщини поліг.
Труна об поріг.
І сніг...
Стоїть сирота-сиротина:
Був... і немає сина.
Сива... безсила....
Смерть красива?!
Кажуть, герой....
Голосить: "Ой! йой!..
Ростила, плекала барвінка,
Любила, кохала дитя,
А він до вдовиці-вкраїнки
Цвітом поніс життя!.."
Люта лютнева година,
Палає вогненна скорбота.
Матір ховає дитину.
На ві́ки. Першу і соту.
19.03.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527876
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.10.2014
автор: Ганнуся Дудник