На вулицях залишеного міста
Вітер розвівав листя.
Це була Вічності звістка,
Неначе музика з-під пальців органіста.
Це була пам’ять, а може спомин,
Який не міг убити Час.
Там, у будинку, палахкотів комин.
Там, у будинку, я знала Вас.
Там були зустрічі, був сміх і щастя,
Там був наш бал, там був наш дім,
А коли пробив грім нещастя,
Там залишились спогади, я і мій біль.
Колись мій будинок, моє місто зруйнують,
І почуєте крик ви, гіркий і страшний.
Це буде крик Часу, Вічності, Влади і Пам’яті,
У руїни падуть мої мрії, надії і сни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527799
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.10.2014
автор: Ксенія Валері