Дарували посмішку ви людям?
Бачили ви радість в їх очах?
По оцій щедроті людей судять.
Значно більше, ніж по їх речах.
Той, хто має добре, щире серце,
Хто, не звик тримати в серці зло,
Усмішка його, як промінь сонця.
І мені з такими повезло.
Коли сонце вранішнє голубить,
Очі закриваю і сміюсь.
Ніби ніжно ти цілуєш губи...
Промінець цей втратити боюсь.
А коли до хати вечір входить,
Сонечко лягає, щоб спочить,
І тоді бажання верховодить:
Сонечко своє мерщій зустріть..
Кинутись в його палкі обійми.
Провести рукою по щоці.
І йому сказати: ти-надійний.
Ти - краплинка щастя у руці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527754
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.10.2014
автор: Н-А-Д-І-Я