Просинь змінна на просірінь,
А просірінь на відстань -
Ту, що меркне в зіницях
З настанням темноти.
Це ж напевно нестерпно
Стати плямою світла,
Що не зможе ніколи
До зіниць досягти?..
І коли виростають у тобі тихі квіти,
У тобі темні квіти забуття й самоти,
Чом тобі не радіти,
Чом як жінку не стріти
Ту холодну безмежність,
Що не вміє не йти??
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527739
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.10.2014
автор: Єва Lemberg