Нам залишаються надвечір,
Коли вже зорі у ставку,
Неоціненні диво-речі,
Сліди на крихкому піску:
Здогадки, спогади, минуле -
З складним малюнком килими,
І ті, кого ми відштовхнули,
І ті, кого кохали ми,
І помилок ряди досадні,
І з ними у однім ряду
Зусилля наші недоладні
Усе привести до ладу...
А вечір вже у ніч скотився,
Зірки змінилися в ставку,
І підсумок всьому підбився,
І нам залишились в садку -
Луна, сполохана, як птиця,
Відлуння, спомин-падолист -
Що вже ніколи не здійсниться,
І що здійснилося колись.
2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527684
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.10.2014
автор: Максим Тарасівський