Мальована коралями-краплинами
На тлі розмаю сонних смітників –
Дзвінка, мов серп, тужлива, як романс.
Глевкими щоками й глухими спинами
Із мене змито полиск, стерто глянс...
А я цвіту – розлитий вихор клякс,
І ширюсь, і лунаю між рядків.
І там, де ти, тендітний дикий мак,
Хапаєш новий день сухими ніздрями,
Твоїх сердець удосталь перерізано
І, напівмертвих, стиснуто в кулак.
Лунають їхні смішки голосівками,
Тече світанок сонячними цівками,
Хапають литку промені зубів.
Над нами – з ниток-ноток небо зіткане.
Ти чуєш спів?...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527636
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 03.10.2014
автор: Леся Kürbis