"Ти знаєш, що ти - людина?"

Не  так  давно  моя  подруга  сказала  мені:  «Ти  щаслива.  Ти  пишеш  вірші,  вивчаєш  мови  і  отримуєш  від  цього  задоволення.  У  тебе  є  талант.  А  що  я?  Те,  що  в  мене  виходить  найкраще  і  що  я  справді  люблю  –  готувати,  майструвати…Але  хіба  це  талант?  Хіба  це  щось  значить?  Хіба  це  допоможе  мені  вижити?».  

І  я  запитала  себе.  Хто,  коли  і  як  встановив  межі  краси,  розуму,  таланту;  поділив  нас  на  потворних  і  красивих,  розумних  і  дурних,  талановитих  і  бездарних?..  Чи  маю  я  продовжувати  цю  межу  доти,  доки  під  натиском  інших  вона  не  стане  невідворотною  безкінечністю?  

Моя  відповідь  -  ні.

Що  таке  краса?  Коли  чуємо  це  питання  одразу  малюємо  в  уяві  певну  картинку  і  вона,  на  жаль,  у  багатьох  із  нас  буде  схожою,  хоча  ще  у  школі  нас  вчили,  що  краса  –  це  абстрактне  поняття.  Хіба  визначається  краса  людини  вагою,  веснянками,  довжиною  волосся…Ні,  звичайно  зовнішність  важлива,  але  ж  яка  зовнішність?  На  мою  думку,  краса  –  це  вилив  внутрішнього  світу  людини  назовні.  Саме  ми  визначаємо  яким  буде  цей  вилив,  бо  ми  своїми  словами  і  діями  створюємо  моральну,  емоційну  «серединку»  людини.  Для  мене,  людина  з  щирою  посмішкою,  вдумливими  очима  і  теплими  обіймами  –  неймовірно  красива.

Ти  маєш  це?

Чи  можна  виміряти  розум  відсутністю  чи  наявністю  вищої  освіти,  кількістю  дипломів,  нагород,  визначати  книгами,  які  претендують  на  звання  класичних  і  апріорі  правильних?  Для  мене,  розумна  людина  це  та,  як  здатна  прийняти  і  зрозуміти  погляди  оточуючих,  маюча  сили  пробачити,  вміючи  висловити  в  одному  погляді  тисячу  почуттів,  та,  яка  не  боїться  мати  і  відстоювати  власну  думку,  навіть  якщо  вона  суперечить  всім  давно  усталеним  світовим  канонам.  

Впізнаєш  себе?

 Невже  талант  –  це  вміння  писати  вірші,  малювати,  танцювати,  грати  на  музичних  інструментах?..Невже  людина,  яка  робить  те,  що  насичує  її  душу  киснем  не  віддає  це  повітря  оточуючим.  Невже  флорист,  кухар,  прибиральник  не  талановиті  в  уміння  приносити  користь  і  творити  прекрасне?Що  дає  нам  право  казати,  що  от  це  от  -  талант,  а  ось  це  -ні?  Невже  мільйони  і  огида  кращі,  аніж  відчуття  життя?  Що  є  результатом  такого  погляду  на  речі?  Маємо  країну  з  зруйнованою  економікою  і  повною  економістів,    країну,  де,  будьмо  чесними,  щоденно  порушуються  права  людей  і  водночас  існує  безліч  юристів…

В  тебе  є  талант?

Як  на  мене,  можливість  цінувати  людину  в  її  неповторності,  намагання  берегти  її  недеформоване  осудженнями  «я»  -  перша  ознака  людяності.    Можливість  спілкуватися  з  людиною,  затуливши  вуха  і  заплющивши  очі,  лише  торкаючись  того  життєво  важливого  теплого  згорточку  зліва,  розбивши  призму  телебачення,  преси,  суспільної  думки,  політики,  історії  –  перша  ознака  мудрості.

Будьмо  особистостями,  які  не  будують  стіни  в  безмежному  Всесвіті,  муруючи  оточуючих  і  обмежуючи  себе.

Ти  зі  мною?..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527586
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.10.2014
автор: Sandra CurlyWurly