І, навіть, якщо йтимеш кудись назавжди́,
Не забудь озирнутись до тих, хто лишився.
Тут точно було колись добре по-справжньому.
Просто в один момент ти від цього втомився.
І якщо ти все ж прикипів до міста, яке полишаєш,
І люди душу твою вперед, до зірок не пускають.
Знай, ти зна́йдеш себе тільки там, де шукаєш.
Ти зна́йдеш себе тільки там, де кохають.
І не важливо -- ти пишеш ві́рші сопливі чи прозу,
Палиш ментоловий "КЕНТ" чи вдихаєш "Парламент".
Просто, як йтимеш наза́вжди -- озирнись на порозі.
Не викреслюй те, що колись з тобою тут сталось.
Просто не видаляй номерів цього сірого міста,
Неважливо, що ти ніколи сюди не вернешся.
Пам'ятай -- є люди які прикипіли до тебе навічно,
Знай -- вони готові до того, що ти на них обіпрешся.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527478
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.10.2014
автор: Олька Оленька