Не мучать спогади уже, і не проймає біль розлуки,
Бо вихід завжди і скрізь є, й через такі душевні муки
Пройшли роки... і вже, забуті довгі темні ночі дощові,
Твої-бездонно каро-темні очі
Я сам собі пообіцяв, що буду пам'ятать ті очі, твоє обличчя ніжне, миле,
Але, я зрадив сам себе, забувши про твої чудові очі
Бо ти забула теж мене...
Немає спогадів уже, бо десять днів пройшли так швидко
Роз'їхалися ми тепер, хто на південь, хто на північ
І не надіюся на зустріч я, бо все що в мене залишилось-це просто фото, фото того дня́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527460
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.10.2014
автор: qwertyu