Від стогону здригається земля…
Сльозами умиваються поля…
Крізь біль і смуток з заходу на схід
До тебе мчить тривожний мій "привіт".
Під канонади, постріли гармат,
Крізь вибухи снарядів, рій блокад…
На неспокійний і кривавий схід
Лечу крізь шелест невмолимих літ.
Лютує зло. Руйнує східний Рим…
Крізь полумя, густих туманів дим...
Немов здіймає крильця до небес,
Палахкотить, згоряє СМС…
Переплелись дві мови у одну.
Єднає Той нас , що колись воскрес.
Тебе зустріну, друже, обійму.
Молитвою полину до небес...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527271
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.10.2014
автор: Мирослава Стульківська