А правда до нас приходить дрібними шматочками,
І нишком поміж припущеннями та здога́дками
Блукає підступно сумнівами підточена,
Та густо і часто лукавими латана латками.
А правда до нас стікається тихо краплями,
Й неспішно по самі вінця келих наповнює.
Ми п'ємо із нього вустами безмежно спраглими,
Та в суміші краплі смакують чомусь... солоними.
І радість у сумі чомусь рясно сумом просякнута,
Й картинка складається зовсім не та, що ми думали.
І те, що лишилося справжнього десь поміж латками,
Звучить несподівано досить печальними струнами.
01.10.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527260
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.10.2014
автор: Таня Кириленко