Пишу тобі ,захиснику Вітчизни,
Рядки доволі мляві та скупі,
Бо більш ніяк промовити спасибі
Тобі не можу. На важкій тропі
Твої ідуть непереможні ноги,
По українській ходиш ти землі,
Ведуть тебе військовії дороги
У повній пострілів страшній імлі.
І уявити просто я собі не можу,
Які тебе чекають перепони,
Й на що твоє життя сьогодні схоже,
Які тобі виконувать закони…
У цих рядках я хочу передати,
Що вірю в тебе, ти сильніше будь,
І міцно хочу , хоч словами, обійняти,
Я вірю, вірю, тільки не забудь.
Пробач мене , пробач за холод,
За сон короткий , може й за безсоння,
За те, що я куштую солод
А ти своє життя тримаєш у долонях.
Я молитимусь за тебе Богу,
Я ангела тобі свого віддам,
щоб ти не впав на земленьку вологу,
щоб жив , любив,додому повертав.
Кріпись, будь ласка, тільки не тужи,
Не падай відчаю у руки,
І зброю твердо у руках держи,
Хай чує тіло твого серця стуки.
Прошу, борись, я за плечима
Тобі набої подаю,
У тобі сила й мужність незборима,
Я вірю в тебе, вірою горю!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527226
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.10.2014
автор: Ira Lee