Зранку я ледве очі відкрив,
Голова знов гуде, як баняк,
Слабо пам’ятаю, чого я вчора пив,
З ким, де, коли і як.
П’ю лише по святах, зовсім небагато,
Так, як усі, так і я.
Завтра знову свято – День меліоратора,
Тішиться вся сім’я.
А в душі я такий демократ,
П’ю усе, що рідке, крім води,
Обмиваю всі свята підряд,
Календар під рукою завжди.
Ми не так живе́мо, бо багато п’ємо,
А багато п’ємо, бо живемо не так,
Нині знов гуляю, поки що не знаю
З ким, де, коли і як.
А в Америці, кажуть, не так,
Там маленькими дозами п’ють,
Уявляю, який там бардак,
Нецікаво там люди живуть.
Будемо дружити, будуть з нами пити
Пролетарі всіх країн!
Наливаймо, братця, щоб не змарнувався
День ні один.
Ех, натура слов’янська моя
Знов покаже обличчя своє!
Як сідаю я пити,
То мене не спинити,
Буду пити я, поки щось є.
8.07.1991
Пісня "ДЕНЬ МЕЛІОРАТОРА"
https://www.youtube.com/watch?v=lzdv1XiXWsI
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526841
Рубрика: Сатира
дата надходження 30.09.2014
автор: Олександр Шевченко