Давно відкульбабилось літо,
Вплело чорнобривці в вінок.
Любов’ю та сонцем зігріта
Я знову іду на урок.
Зоріють малі оченята,
Довіра в них щиро тремтить.
Назустріч летять янголята—
Спинися омріяна мить!
Та час посміхнеться глумливо:
«Дивись, вже зимова пора.
Ще мить і в дорослість сміливо
Полине твоя дітвора.
Та ти не журись, нові діти
Прийдуть на свій перший дзвінок…»
Любов’ю і сонцем зігріта
Іду я на кожен урок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526811
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.09.2014
автор: Олена Іськова-Миклащук