Ковбаски з’їв вареної,
Дві булки з маслом вм’яв
Васько та й ліг під деревом,
Пивко у руки взяв.
Тягнув ковтки, не кваплячись,
Цигарку запалив.
Лежав би, в небо глядячи,
Так, пив би пиво й пив.
Але обід кінчається.
Продовжить треба труд.
Тож до дружка звертається,
Що з ним обідав тут:
- Скажи, братан, чому це так
Робота важко йде?
Вже третій день я мучуся.
Що б означало це?
- Ще трохи, думаю, й мине
Ця важкість від труда.
Вона говорить лиш про те,
Що нині – середа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526723
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)