Дежавю

Ти  ніби  дивне  дежавю,
Ти  ніби  муза  поколінь,
Я  п'ятий  день  не  їм,  не  сплю,
Лиш  бачу  твою  тінь.

Шалена  лють  веде  в  нікуди,
Я  чую  сварки,  пересуди,
"А  те,  що  буде  те  і  буде"-
Безперестанку  кажуть  люди.

Ти  мов  Оазис  загадковий,
Мене  ти  мабуть  не  напоїш,
Спадає  досі  лист  кленовий,
Навіщо  вперто  непокоїш?

Що  кажуть  люди  не  важливо,
Я  хочу  жити  вік  щасливо,
А  ти  струнка  та  особлива,
Моя  ти  мрія,  моє  диво...

"Куди  тікає  день  за  днем?"-
Задам  собі  таке  питання,
Не  відійти  від  тих  очей,
Де  є  краса,  де  є  зітхання.

Але  для  тебе  я  чужий
І  в  твоїй  долі  шлях  новий,
Питаєш  ти  чого  сумний,
Скажи  спасибі,  що  живий...

Тебе  забути  можу  я,
Коли  захочу  тільки  цього,
Бо  вже  зникають  почуття
І  все  ж  не  лишиться  нічого.

Моє  ти  давнє  дежавю
Приходь  мерщій  на  інтервю,
Тебе  я  більше  не  корю
Тому  твій  образ  відтворю.

(27.09.14.)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526639
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2014
автор: Митич@