Чомусь мені не спиться знов…
Он місяць заглядає з неба
І ніч шепоче за вікном
В безсонницю мою про тебе.
Це ніч шепоче про кохання,
Що розцвіло, та не збулось,
Як і те – перше, й це – останнє,
Лиш біль відчути довелось.
А ніч шепоче про любов,
Мої у безвість кличе мрії,
Що серцю повертають знов
В безсонницю мої надії.
В танку спокійному кружляє
Он місяць з зорями на небі
І крізь віконце заглядає
В безсонницю мою про тебе.
На небі тисячі зірок,
Та їм один лиш місяць сяє.
Багато гарних є жінок,
А долі для усіх немає.
Тому мені й не спиться нині.
Сміється місяць у вікні
І зорі у небесній сині
Ведуть танок з ним в вишині.
24.11.2009 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526575
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.09.2014
автор: Martsin Slavo