Накриває хвилею спогадів,
Що стали сонною дійсністю.
І так мало тебе, твого дотику
Ніжності, що тривали би вічністю.
І так близько, і так далеко,
Зовсім поряд, чи то на відстані.
Загубилася я в реальності
Слів, що насправді - істинні.
Переплутала, чи змінилася,
Чи думками поринула в ноти.
Та, здається, не вистачає мені
твоєї ніжності, теплоти, турботи.
Назавжди, чи тимчасово,
Чи знову час все міняти?
Та зараз найбільше кортить
Мені, ніжно-ніжно тебе обійняти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526470
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.09.2014
автор: Anna_Avdeeva