Всі тональності миті слідом у ніч
Поринають й зникають лише ми пліч-о-пліч
У цій пристрасті тіла й миру душі
Воском стались в єдине зорі і ми
І простори квартири мов без стіни
З неба падуть дощі і відверті вірші
Ці півтіні світанків слідом у день
Виникають й не тануть слізьми лишень
Десь на перехресті долі і часу
Медом весняні квіти хай зацвітуть
Бути на віки разом – в цьому вся суть
І ці щирості вічні я з тобою і заради тебе несу
І годинник пісочний став суцільним склом
В нім ні більше, ні менше відвертості
Ми здійснили всі мрії знехтувавши сном
По між нас вже нема таємності
І свіча не згоря в цій нетлінності
Заклопотаність птахом у кватирку
Полетить і знайде нові цінності
Це кохання нагадує зірку
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526437
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.09.2014
автор: Андре Ільєн*