Поглянь на час,він мов шалений,
Завжди спішить кудись у даль.
Там де горять ясні сирени
І там де води чисті,як кришталь.
Так де ж це місце тайною покрите?
Такою давньою,що ніхто не пам'ята
Та вхід туди лиш правдою відкрити
Хоча, вона давно уже сліпа.
Говорять,там ростуть дерева золоті,
А сонце світить так яскраво.
Що і ніхто не знає лютих холодів
І де ж це місце,всім завжди цікаво.
Та знаєм ми лише одне,
Що добре там,де нас немає.
Ось час пройде і хтось збагне,
Що втрачене ,не цінували .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526378
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.09.2014
автор: Пилип Сліпий