А дощ писав мелодію свою...
Із шумів, шорохів і пауз,
З мовчання-згоди
Мокрих листоклавіш,
Вкрапляючи як звук тугу мою...
А дощ байдужо смикав ліхтарі,
Сміявся, що шипить асфальт спросоння.
Шибки в сльозах просохнуть до зорі...
Мелодія дощу...І дум безодня...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526352
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.09.2014
автор: zazemlena