Я шукаю себе у давно вже запилених текстах,
Я знаходжу себе у твоіх запізнілих листах.
Сердце б'еться скоріш і чомусь вимагае протесту.
Я шукаю себе, а тому я забула про страх.
Ти давно не моя, хоч в мені залишилась навічно,
І в наївних листах, що в ті дні я тобі надсилав,
Провінційна була, та дозріла і стала столична.
Ти давно вже не та, на чиї я обійми чекав.
Я чекаю дзвінка, та забула, від кого чекаю.
Я чекаю листа, та адреса давно вже не та.
Я тону у думках наодинці із чашкою чаю.
І тихонько дзвенить десь у дзвони моя самота.
Ти чужа - не чужа, я сто років сиджу і гадаю.
Хоч і відповідь знаю. Вона однозначна й проста.
Я у склянці тебе..., ти ж із чаєм на мене чекаєш.
Ти моя-не моя, але все ж надішлю ще листа.
Я давно не чекаю. Давно вже свое відчекала.
Ну а я відписав, та й нема вже чорнил та пера.
Мабуть,щось я згубила. А,може, й ніколи не мала...
Ну а я не помітив,як доля від мене втікла!!!
Автори: Олександра Андрійчук та Олександр Крижанівський
[url="http://m.youtube.com/watch?v=wB5vj7dZtf8"][/url]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526318
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.09.2014
автор: Олеся Руда