Катерина Соболєва
Осіннім проходимо лісом,
І лист шарудить під ногами,
То ельфи співають нам пісню,
Неначе ми в казку попали.
Берізка ось тут золотая
Милується тихо собою,
А лист опадає, лягає
На трави лісні красотою.
Останні листочки зірвались,
Повільно під віттям кружляють.
Душа це осіння, здавалось,
Так мучиться, тане й згасає.
Це – осінь… Давно уже осінь,
А небо так само блакитне…
Останнього сонця вже просить
Червоная брость горобини.
Повітря прозоре і чисте,
І голос летить у висоти, –
За ним ввись відлинули миттю
Дитячі безклопітні роки.
26.09.2011 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526280
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 27.09.2014
автор: Martsin Slavo