Всі як один - одинокі степні вовки,
Кожного дня будуючі стіни навколо себе.
А ти вір мені попри усе!
Попри утомлений світ,
Що колись безрозсудно довірився небу.
Поки ділять його
На чудовиськ і милих красунь,
Поки тільки уражений Бог
Залишається поза злом,
Не торкайся жодної
Із душевних болючих струн,
Щемно граючих знов.
І реальність, насправді, така,
Що лише любов
Не шукає й не має зиску від болю війни.
Тож ти...
Просто так
Обійми мене.
Й попри все, люби.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526247
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.09.2014
автор: Sandra CurlyWurly