Савур - могила.
Памяті танкістів героїв:
Миколи Степанчука.
РаФіка Невинуватого
та Івана Приходька .
Гриміли пушки й Урагани,
Горіла й плавилась броня.
Від крові харкали кургани,
А танк стояв немов стіна.
На нього падали снаряди,
Свистіли міни навкруги.
Впритул розстрілювали Гради.
Й давило небо від ваги.
Та раптом скінчились патрони,
І ось дивися, дивина…
Плював на тактику й закони,
Рвонув безстрашний, як стіна.
Гриміло: «Слава Україні»!
Аж в Підмосков’ї загуло…
Звучало в пісні солов’їній:
« За Україну помремо»!
Ординець з ляку розбігався...
В штани наклали сцикуни.
Наш прапор гнівно розвівався,
Втікали зайди – дикуни…
Р.с.
Тіло й душу ми положим
І зіп’ємо чашу.
Нашу славоньку примножим,
Зіб’єм пиху вражу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526222
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 27.09.2014
автор: Дід Миколай