Спогади душі…

Душа  просилася  до  раю,
Та  лише  Бог,  все  не  пускав,
Десь  на  краю,  небокраю,
Коли  на  тебе,  я,  так  чекав...

Душа  молила  і  страждала,
Та  час  відльоту,  вже  настав.
Знаєш,  я,  так  тебе,  кохала,
Коли,  мене,  ти,  цілував...

А  душа  птахою  хотіла,
Полетіти  ще  десь  на  край,
Та  заблукала,  не  зуміла  -
Знов  віднайти  земний  свій  рай...

І  ось,  немов  знайшла  душа  -
Та    лиш  осінь  падолистом,
В  її,  житя  вже  увійшла.
І  осяєнна  тим  блиском  -
Все  змарнувала  й  не  знайшла...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526121
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.09.2014
автор: Валерій Кець