Ох ця барвиста осінь! Вже ж як моя бабуся -
Так гонить наполегливо зібрати урожай.
А я ж прошу ще трішки, ну не поспішай!
Я ще навіть на літо не встигла оглянутись!
Ще потримай у небі блакить осінню чисту,
Ще наостанок воду в річці скаламуть,
Хай з шовку павутини самі себе несуть,
Й дерева ще стоять в багряному намисті.
Хай ще коти мурчать і гріються на сонці,
І горобці в достатку грайливо цвірінчать.
На легкокрилім вітрі спробуй ще промчать
Дитячий сміх гучний. І постій в сторонці!
Ти так про усе дбаєш! Усе ти помічаєш!
Птахів ти вже провЕла, жнива вже відбула,
Грибів-буркотунів до лісу принесла.
Моя ж ти бабця-осінь, коли відпочиваєш?
Присядь на сухі трави, закутайсь в листопаді,
Зернята вже у горщику, в візку городИна,
Вже й дощик накрапає - то не твоя вина!
З турботою твоєю ми стріти зиму раді!
26.09.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526107
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 26.09.2014
автор: Jana Vladi