А я Вас кохаю, напевно, вже два століття.
Сльоза відсиріла – мов голка прошила щоденник,
Чи небо згоряє чи німбами янголи світять,
А пахне земля димом хмар, ніби вами- щоденно,
Од Вас я роздертий у тиші, мов на хресті!
Воскресла журба і жадання зійшло в чеканні.
До Вашого подиху я понад пекло летів!
Від правди лежу у районній центральній лікарні!
Тижні минули, я ходжу тепер на балети.
В іконах лишилась красива емоція літня.
Такі вони стали прості українські поети, -
Кохають одну цілих аж два століття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526057
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.09.2014
автор: Микола Кучерявий