Не знаю як так сталось.
Але на все воля небес!
Мені лиш на секунду здалось,
Що життя втрачає сенс...
Здається, що лишилась лиш одна
Хоча мене оточують мільйони!
Щось так болить, ніби в душі порвалась струна,
Й за нею продзвеніли дзвони...
І десь далеко в серце донеслись,
Оті відлуння дзвонів ,наче дим...
Коханий, тільки ти не злись,
Ти для мене ніколи не станеш чужим!!!
Вже так набридли сірі, пусті будні,
Де ж та веселка радості життя?!
На серці холодно як в грудні,
А за вікном літо буя....
Мамо, якби ти знала як фігово на душі,
Що хочеть вночі кричати!
І серце розривається в мені...
Найгірше: кохати його і втрачати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526026
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2014
автор: Irisha Kuz