Якби не матушка Росія,
Наш батько Київ вже б давно
В Європу прорубав вікно
І був би, наче сам Месія.
Ярмо Москви вже сотні літ
Гризе вкраїнську шию білу
І не дає розвою тілу,
Спиня думок стрімких політ.
Але всьому бува кінець.
Отак з неволенькою й буде.
Гнів закипить у теплих грудях.
Урветься праведний терпець.
І батько Київ на коні
З тризубцем золотистим н́овим
В бою зійдеться з двоголовим.
Обірве жили вражин́і.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526012
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.09.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)