А що коли він дивиться на тебе?
Ти відчуваєш яка довга ця коротка мить?
Як захід сонця на зимовому морозі, що прагне до останього потрапити в обійми щастя й теплоти.
Клітинами душі порив чужих емоцій, митєвих фраз, шалених почуттів. Він лише той хто викличе в холодних очах сльози й розтопить подумки прозорий лід.
Він той, з ким ти хотіла б жити знову й знову.
Він той, хто сенсом є всього буття.
Троянди в'януть на холодному морозі тм'яніє й також ваше майбуття.
В твоєму серці посмішку залишить, нестимеш ти її через роки. Його ім'ям конверт ще не забаром ти підпишеш й відправиш у жахливі ті часи воєних і страшних подій.
В твоїй уяві він назавжди, не побоялась все таки ти таких слів. Так, переможених не нагроджують оваціями, правда й дарують поцілунок що триває тільки мить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525832
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.09.2014
автор: Джулі.