Коли ламається душі основа,
А серце пориває до чеснот,
Сторінка відкривається но́ва,
Яка далека від висот.
Життя моє минуло в небокраї,
Осінній цвіт на камені завмер,
Взялась десь скверність в моїм раю,
Усе змінилось і минуло вже тепер.
Минув мій час раптово і невпинно,
Пройшла ціла епоха віри і надій,
Лиш вперта осінь посміхнулася невинно,
І всі мости безжально знищив буревій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525789
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.09.2014
автор: Аллочка