Я десь пішла, уже мене немає,
Спустилась тихо осінь на плече,
Вітри безжальні мчаться рідним краєм,
І тихий сум за душу аж пече.
Чи хтось іще забуде, чи згадає,
Чи промінь сонячний ще розум осяйне́,
А серце спалене уже не пам'ятає,
Чи хтось іще у вічність загляне́.
За мною ще вчорашні радості палають,
Димляться сріблом-злотом спалені мости,
Мої творіння у глибин віках не пам'ятають,
За це, нещасна доленько, мені прости.
Мої горіння і творіння - чи вернуться,
Душа очиститься від скверни й суєти,
Хай осквернителі душі перевернуться
У вовкулаків, що блукають без мети.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525788
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.09.2014
автор: Аллочка