Так хочеться переступити через тебе, через почуття.
Міцно замкнути двері,
Викинути ключі без вороття.
Забути всі сповіді сумні, присвячені тобі.
І вже без майбуття, поринути в прокляття.
Не пам’ятаючи власного імені, загубилася у світі немочі.
Яке ж паршиве це сум’яття, відректися від кохання…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525787
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.09.2014
автор: Мішталь Наталя