Немає більш тієї хати,
І зранку не виблискує ставок,
Не ловить риби заспаний рибалка,
І діти квітів не збирають у вінок.
І гря́дки позбивалися у гру́дки,
І стежка заблукала в бур'яні,
Не набереш повітря повні груди,
Із присмаком тодішньої весни.
Старий колодязь не втамує спраги,
Бо наплювали в нього добрі люди,
На серці залишилася засмага,
І тліє у печі останній вугіль.
Очам забракло погляду і слів,
Та схоже не від щастя ринула сльоза,
Додолу хилиться маленький старий хлів,
І квітне у душі колюча дереза.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525729
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 25.09.2014
автор: Авек Плезір