Для мене навіть на асфальті ніхто не писав,
Не бив міліціонерів,
Не міняв місто.
В мені застрягали як голки слова,
Та так, що якось не залишилось місця.
І лущився досвід,
І скрапував цвіт,
І легко втрачалась ота невагомість,
Котра відцвітає й залишається плід,
І осінь, що входить, як жінка в свідомість.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525679
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 25.09.2014
автор: Єва Lemberg