ОСІНЬ

                       [b]ОСІНЬ[/b]

Осінь  в  лісах  порозпалює  ватри:
Клени,  берези  шаліють  в  екстазі!
Тільки  недовго  вже  їй  дівувати,
Світ  дивувати  безумством  фантазій…

Осінь  ночами  чаклує  дощами,
Осінь  ночами  чаклує  вітрами,
Але  ідуть  її  дні,  як  прочани,
До  льодяного  зимового  храму.


Осінь  пишається  пишним  убором,
Ніби  дівчи́на  до  зустрічі  з  милим…
Білим  укриє  зима  омофором
Жовтогарячої  осені  килим.


Віхола  скоро  у  сніжнім  завою
Тут  закружляє  в  сумнім  полонезі…
Та  фантазеркою,  а  не  вдовою
Осінь  лишається  в  світі  поезій.
 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525651
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 24.09.2014
автор: Лавинюкова Тетяна